НАФАЗОЛІНУ ГІДРОХЛОРИД (Naphazolini hydrochloridum), 2-(Нафтален-1-ілметил)-4,5-дигідро-1Н-імідазолу гідрохлорид.
C14H15ClN2 Мол. м. 246,7
АФІ синтетичного походження. Білий кристалічний порошок, легкорозчинний у воді, розчинний в етанолі. Tпл 259 °С з розкладанням; рКа (25 °С)=10,35±0,02; рКа (35 °С)=10,13 ± 0,02; рКа (45 °С)=9,92±0,03. УФ-спектр: λmax=223 нм (
=3622); λmax=270 нм (=239); λmax=280 нм (=286); λmax =287 нм (=196); λmax=291 нм (=198) в 0,1 М HCl. Зберігають у щільно закупореному контейнері у захищеному від світла місці.
Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; за методом УФ-спектроскопії; проводять реакцію на хлорид-іони, з розчином натрію нітропрусиду в середовищі натрію гідроксиду спостерігають фіолетове забарвлення. Кількісно визначають алкаліметрично з потенціометричною індикацією кінцевої точки титрування.
Фармакологічна група. R01АA08; S01GA51 — α-адреноміметики.
Фармакологічні ефекти. α-Адреноміметична дія. При нанесенні на слизові оболонки чинить судинозвужувальну, протинабрякову дію. Застосування. Гострий риніт, сінний нежить, гайморит, алергічний кон’юнктивіт; для зупинки носової кровотечі, полегшення риноскопії.
Компендиум 2015 — Лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. — 13 Ed., 2001. — № 1.